З досвіду роботи

Використання ігрової діяльності та інтерактивних методів на уроках музичного мистецтва

(з досвіду роботи)

Підготувала вчитель музичного мистецтва,

спеціаліст вищої категорії, старший 

вчитель Старіченко В.М.

ВСТУП

Вивчення мистецьких дисциплін на сучасному етапі має свої особливості й певним чином відрізняється від інших освітніх предметів.

Мистецтво є ефективним засобом розвитку особистості, сприяє формуванню в неї естетичного досвіду й ціннісних орієнтацій, здібностей і смаку, урівноважує її емоційно-почуттєву та інтелектуальну сфери, удосконалює здатність бачити, відчувати, споглядати. 

Серед предметів естетичного циклу музичне мистецтво найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавально-пошукових та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також позитивних якостей характеру (систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети). Уроки музичного мистецтва – широке поле для творчості учнів, яка виявляється у різних видах художньої діяльності. Так, у музичному сприйманні – як надзвичайна спостережливість, уміння підмітити незвичайне, неповторне, простежити динаміку розвитку музичних образів і т.п., в оцінюванні – у багатстві уявлень, незвичайності асоціацій, прагненні до самостійної оцінки, оригінальних обґрунтувань тощо; у процесі виконавської діяльності: хоровому, сольному співі, грі на музичних інструментах, музичних іграх, рухах під музику – як потреба у власній інтерпретації мелодій; у власне творчій діяльності учнів – як створення ними музичних образів на основі засвоєних знань.

Методи навчання музичного мистецтва тісно між собою пов’язані та передбачають комплекс взаємоузгоджених дій вчителя й учнів, спрямованих на реалізацію освітньої, розвивальної та виховної функцій. Вчитель музичного мистецтва повинен знати про існування різних методів, вміти їх доцільно використовувати у процесі навчання залежно від дидактичної мети та функціональної спрямованості. Саме інтерактивні методи навчання – це дієвий педагогічний засіб і необхідна умова оптимального розвитку учнів і вчителів, інтерактивних технологій є сьогодні на часі. 

Проте слід пам’ятати, що хоча інтерактивні технології й вимагають високої активності вчителя й учня, враховують психологічні й особисті риси всіх учнів, вносять індивідуальні корективи в навчальний процес, сприяють прояву та зростанню самостійності учнів, все ж таки вони не забезпечують усім учням однаково високого результату розвитку й навченості.

Застосування методів інтерактивного навчання на уроках музичного мистецтва залежить як від теми уроку, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. Специфічними ознаками уроків музичного мистецтва є не лише мистецькі теми та поняття, а й специфічні види діяльності (слухання музики, вокальне, інструментальне, рухове виконання, створення музики).

В своєму досвіді я використовую ігрову діяльність та інтерактивні методи, адже у процесі навчання музичного мистецтва ігрова діяльність та інтерактивні методи являють собою своєрідний комплект інтелектуального інструментарію пізнавальної діяльності вчителя й учнів. Активізація пізнання на уроках музичного мистецтва, формуючи світогляд, погляди, смаки, ідеали, сприяє розвитку не тільки специфічно музичних, а й взагалі універсальних людських здібностей, які можуть бути реалізовані в будь-якій сфері діяльності і пізнання – у науці, в політиці, в побуті, у безпосередній праці. 

ОПИС ДОСВІДУ. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ.

Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Навчальний процес завдяки згаданій технології відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Якщо трохи змінити слова китайського педагога Конфуція, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу і обговорюю,

Я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю,

Я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим,

Я стаю майстром.

Термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий: його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. Поняття «інтерактивність», «інтерактив» походить від поєднання двох слів: лат. inter – «між», actiw – «активний», або інтерактив (пер. з англійської inter – «взаємний», act – «діяти»). Це методи, що забезпечують комунікативну активність між учасниками спілкування або їх взаємодію. Відповідно, у дослівному розумінні, інтерактивним може бути названий метод, при застосуванні якого той, хто навчається, є учасником, що виконує певну дію: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не є тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається.

Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей.

Інтерактивне навчання – це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного виконання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Усі інтерактивні методи – це створення ситуації спільної творчої (продуктивної) діяльності вчителя і учнів, у якій відбувається не лише процес пошуку знань, але і взаємодії особистостей.

Незалежні дослідження, проведені різними вченими, показали, що оволодіння матеріалом і рівні його засвоєння зростають майже в чотири рази при застосуванні інтерактивних методів навчання. Економія часу, необхідного для вивчення конкретного матеріалу, у середньому становить 30%, а набуті знання зберігаються в пам’яті значно довше завдяки залученню всіх органів чуття й активних дій учнів у процесі навчання.

На одному уроці можна провести одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Добирати до уроку необхідно такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми.

Основні прийоми інтерактивного навчання поділяють на дві групи: когнітивні та комунікативні. Але існує ще одна група прийомів під назвою «релаксуючі» (від лат. relaxio – «розслаблення, полегшення»). Релаксуючі прийоми спрямовуються на зняття розумового напруження учнів в класі, часткового м’язового розслаблення після одноманітної роботи, а також на переключення уваги

О. Пометун та Л. Пироженко створили умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), у яких вони реалізуються. Автори розподіляють їх на чотири групи, залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності учнів:

– інтерактивні технології кооперативного навчання; - інтерактивні технології колективно-групового навчання; - технології навчання у грі; - технології навчання в дискусії.

Інтерактивні технології навчання О. Пометун, Л. Пироженко поділили на чотири групи: парне навчання, фронтальне навчання, навчання у грі, навчання в дискусії .

Отже, реалізація інтерактивного навчання потребує від вчителя створення певних умов, що надають можливості для якісної організації навчального процесу, а саме:

– включення всіх без винятку учасників навчального процесу в єдиний процес здобуття та засвоєння знань;

– багатосторонній тип комунікації, що відтворюється в навчальному процесі;

– створення позитивного комфортного емоційного фону, атмосфери, в якій відбуватиметься процес засвоєння та закріплення знань.

Мистецтво – важлива частина життя людини. І воно є одним із головних засобів прилучення дитини до культури і духовних цінностей.

Добираючи методи навчання я повинна виходити з того, що метод покликаний активізувати пізнавальну діяльність учнів. З досвіду роботи можу сказати, що високу ефективність на уроках музичного мистецтва показують такі інтерактивні форми та методи як: «мозковий штурм», відтворення «логічного ланцюжка», метод імітаційних моделей, метод проектів, метод творчих завдань, метод проблем, групові та ігрові форми роботи.

В арсеналі методичних прийомів кожного учителя є багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину та її роль у світі до найвищих цілей і завдань. Звертаючись на уроках музики до методів інтерактивного навчання, я залучаю дітей до активної творчої діяльності. Їх застосування залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання можна швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку.

Ось деякі з них, які я застосовую на уроках музичного мистецтва.

Для розвитку виконавських умінь і навичок використовую метод «Мікрофон». Цим методом можна перевірити рівень засвоєння учнями мелодії та тексту вивченої пісні. Цей метод надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою власну думку чи позицію. Коли хтось говорить у «мікрофон», інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

Для розвитку почуття ритму використовую метод «Ланцюжок» - від учня до учня передається бубон, на якому треба виконати ритмічну вправу або ритм пісні.

Стратегія «Кубування» - проводиться індивідуально, в парі, фронтально зі всіма учнями.Учні відповідають на питання граней.

-Тип музики –пісня, танець, марш.

- Мелодія – схвильована, лагідна, рішуча.

- Ритм – рівномірний, примхливий, лінивий.

- Темп – повільний, жвавий, енергійний.

- Динаміка – тиха, голосна, громова..

- Тембр – глухий, чистий, світлий, багатий.

Стратегія «Гронування» - можна застосовувати як у групі, так і індивідуально.

Мелодія Хор

Композитор Душа

Ансамбль Співак

Сцена ПІСНЯ Гарна

Лірична Українська

Народна Авторська

Учні пишуть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі не будуть вичерпані.

Вірю - не вірю.

Такий метод можна використати в будь-якій темі. Складаю питання і зачитую. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні. Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.

Приклад.

- Чи вірите ви, що у Бетховена є Симфонія №2 «Богатирська»?

- Чи вірите ви, що лібрето – це літературний текст опери?

«Мозковий штурм» - це активна форма діяльності, яка розвиває та тренує мозок, формує вміння лаконічно й чітко висловлювати власні думки. Робота в групах або з усім класом. Приклад. Елементи нотної грамоти:

- Для чого потрібні ноти?

- Де записуються ноти?

- Як по іншому називають нотний стан?

- Що обов’язково пишемо на початку нотоносця?

- Які є ноти за тривалістю?

- Що таке тактова риска?

- Як визначити кількість нот в одному такті?

«Картки» - використовую для вивчення музичної грамоти. Роздаю учням картки, даю визначення терміну, а дитина, що тримає відповідну картку, повинна піднятися.

Слово-слово-речення-запитання-відповідь. Учитель, звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються з завданням – «Речення», складає речення з названими словами. Четвертий – ставить запитання до цього речення. П’ятий – дає відповідь.

Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо.

Приклад. «Портрет».

а) Лисенко. – Композитор. – М.В.Лисенко - видатний український композитор ХІХ-ХХст. – Де народився Микола Лисенко? – Видатний український композитор М.В.Лисенко народився на Полтавщині.

б) Лисенко. – Опера. – М.Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М.Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? – В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвистали козаченьки».

в) Лисенко. – Кантата. – М.Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М.Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т.Шевченка.

Варіантів цієї гри може бути дуже багато. Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.

Музичне доміно.

Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропоную аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах – їх закінчення. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.

Приклад.

1. Вокаліз – це музичний твір для виконання…(голосом без слів).

2. Лібрето – літературний текст …(опери).

3. Оркестровий вступ до опери, балету тощо називається… (увертюрою).

4. В фіналі Другої симфонії П.І.Чайковського використана українська народна пісня…(«Журавель»).

5. Славетний український композитор С.С.Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).

6. Квартет – це музичний твір для… (4-х виконавців).

7. Йохим, один з героїв повісті «Сліпий музикант», співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).

8. В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний інструмент під назвою… (клавесин).

9. Німа гра акторів в балеті, яка складається з виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).

10. В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня… ( «Засвистали козаченьки»).

11. Пісню «Засвистали козаченьки» склала відома українська піснярка… (М.Чурай).

12. Великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром називається…(кантатою).

М’яч із термінами.

Гра дозволяє засвоїти, повторити музичні терміни. Її можна використовувати, як повторення матеріалу, підсумку уроку, теми.

Кидаючи м’яч, учень називає термін. Той, хто його спіймав, розкриває зміст терміна так, щоб утворилося речення. Кидає м’яч наступному, називаючи новий термін.

Приклад.

Варіації – музична форма, в якій музична тема повторюється з деякими змінами.

Романс – одноголосий вокальний твір із інструментальним супроводом.

Ланцюжок.

Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва попередніх і свої тощо. Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.

Змагання.

На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і записати на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників, скульпторів, назви творів , з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання виконано, учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених термінів, перемагає.

Асоціації.

Після прослухування музичного твору, або після перегляду репродукцій картин тощо, учитель пропонує учням проасоціювати і змалювати ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.

Приклад.

- Якого кольору «Зима» А.Вівальді?

- А які кольори можна використати, змальовуючи зиму в кантаті Г.Свиридова?

- Який характер у картини Й.Бокшая «Зима»? - А про що співає «Лютнева блакить» І.Грабаря?

Знайди пару.

За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти знання учнів з вивченої теми.

І варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них прізвища композиторів і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.

ІІ варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.

Знавці мистецтва.

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.

Текст з помилками.

Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.

Приклад.

«М.Лисенко – український композитор, засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

В своїх творах М.Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К.Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень, серед них: «Засвистали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі».

Таке завдання (скласти музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи.

Виправ помилку.

На дошці записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями звуків або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.

Музичне змагання.

Учитель визиває до дошки двох учнів. Дає завдання розставити визначення темпу (динаміки, регістру, тривалостей звуків) по порядку ( в сторону збільшення або зменшення). Виграє той учень, який першим впорається з завданням.

Приклад. Динаміка: дуже тиха, помірно тиха, помірно голосна, голосна, дуже голосна.

Знайди зайвого.

І варіант.

Учитель надає три-чотири поняття ( терміни, назви творів, прізвища композиторів, художників тощо). Діти мають визначити, яке з поданих понять зайве.

Приклад.

Пісня – мелодія – лібрето – вірш.

Кантата – оповідання – хор.

Лисенко – Ревуцький – Гоголь – Гулак-Артемовський.

Таку ж роботу можна проводити, використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.

В арсеналі методичних прийомів кожного учителя є багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання на уроках музичного мистецтва, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, що духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.

Ігрові форми навчання. Проводячи уроки музичного мистецтва я розумію, що повинна зацікавити дітей музикою. Як же це зробити, щоб дітям було цікаво, доступно?. Допомагає гра. Вона посідає в житті ди­тини велике місце і має виняткове значення: гра для дитини – це на­вчання, гра – це труд, гра – це серйозна форма виховання. У процесі гри діти навчаються підкорятися її правилам, зважати на інтереси інших учасників гри, виробляється звичка зосереджу­ватися, мислити самостійно, роз­вивається увага, прагнення до знань. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в надзвичайних си­туаціях, доповнюють свого ува­гу, розвивають фантазію. Навіть найпасивніші діти залучаються до гри з великим бажанням, до­кладаючи всіх зусиль, щоб не підвести товаришів. Адже й до­рослі люди швидше навчаються в грі. Гра включає в діяльність позитивні емоції, тому сприй­няття інформації чи способу діяльності відбувається системно, глибоко.

Проблеми використання ігор у навчально – виховному процесі вивчали видатні педагоги А.Макаренко та В.Сухомлинський, який говорив, що включення дидактичної гри в педагогічний процес сприяє тому, що діти, захоплені грою, непомітно для себе набувають певних знань, умінь і навичок.

Ефективність гри, як свідчить досвід педаго­гів, істотно залежать від низки чинників, серед яких, перш за все, виділяються: а)чітко продумана мета; б)мотивація ігрової діяльності; в)чітка підготовка, проведення і підведення підсумків гри; г) постановка пізнавальних і проблемних питань у процесі гри; д)залучення до гри всіх учнів класу; е) тривалість гри не повинна перевищувати однієї навчальної години.

На уроках музичного мистецтва я систематично використовую елементи гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями. Поєднання навчального матеріалу в ігровій формі з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди є результативнішими, ніж традиційна форма викладення матеріалу.

Інтерактивних ігор дуже багато. Але найпоширенішими є моделюючі. Кожна така гра відбувається за схемою. Учні опиняються в певній ситуації, на основі якої отримують ігрове завдання. Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їх розвитку, інтерактивні технології ситуативного моделювання проводжу з одним учнем, групою або всім класом.

Під час проведення імітаційних ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального процесу. Навіть пасивні на уроках діти виявляють бажання виконувати якусь роль. Симуляційні ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, формують в них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи.

Симуляції, або імітаційні ігри, організовую за потреби на практиці показати учням, як правильно застосовувати знання. Наприклад, у грі «Хочу стати зіркою» учні 7 та 8 класів імітують стиль виконання улюбленого співака (співачки, групи), іноді додаючи щось особисте, творче.

У грі «Симфонічний оркестр» учні 6 класу розподіляють між собою ролі учасників симфонічного оркестру (диригент, струнна група та ін..), під фонограму імітують обрані ролі, дотримуючись інструкцій.

Вивчаючи у 5 класі тему «І.Крилов. Байка «Квартет» В.Барвінський. Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі)» учні створюють квартети для двох скрипок, альта та віолончелі, попередньо об’єднавшись у «четвірки».

Дітям подобаються імітаційні ігри, наприклад, «Відгадай музичний інструмент», де один учень імітує гру на музичному інструменті, а решта дітей відгадують назву музичного інструмента.

Кооперативна форма навчання дає учням можливість співпрацювати з однолітками, сприяє досягненню учнями високих результатів в опануванні знань та формуванні вмінь. Із цією метою я використовую такі ігри.

«Відгадай та заспівай» - учні об’єднуються у декілька груп. Необхідно відгадати мелодію, що прозвучить у запису, а потім виконати її під фонограму.

Гра «Музичне доміно» - проводжу для закріплення вивчених програмових пісень. Для гри потрібно виготовити парну кількість карток, на одних – записати початок пісні, а на інших – закінчення. Картки з початком пісень роздаються одній команді, а закінчення – другій. За сигналом команда, яка має початок пісні, починає заспівувати, завдання другої команди – правильно завершити розпочату пісню.

Приклад.

- «Їхав козак заДунай… …сказав: «Дівчино, прощай!».

- «Нам з дитячих мрій казку… …білу, вітер сніговій, знов навіяв…».

Гра «Музичне доміно – 2». В цю гру грають як і в попередню. На картках певної парної кількості записують музичні терміни, а на решті карток – їх визначення. Групам дають таку саму кількість картолк із музичними термінами та їх визначеннями. За сигналом одна команда ставить запитання іншій команді, суперники повинні дібрати відповідне визначення терміну.

Наприклад.

- Квік-степ… …танець, що виник із фокстроту і середені ХХ ст.., виконують у швидкому темпі.

- Спірічуелс… …духовна пісня американських негрів, що виникла у І-й чверті ХІХ ст.. на Півдні США.

- Болеро… …іспанський народний танець, у помірному – швидкому темпі.

Гра «Склади і розкажи». Учні складають з окремих літер назви жанрів музичного мистецтва, танців народів світу, прізвища композиторів, знаки альтерації, співацькі голоси тощо.

Наприклад.

ТОНЕР (тенор)

ЕОМБЬЛ (бемоль)

АРМШ (марш)

ЛЬПАОК (полька)

«Незакінчене речення».

Орієнтовні запитання.

- Якби я був відомим композитором, якій тематиці віддав би перевагу?

- Продовжте ланцюжок: Ла Скала, «Большой театр»… (Українська національна опера, Гранд – опера, Метрополітен – опера).

- Відомі українські композитори… (М.Лисенко, М.Леонтович, Б.Лятошинський та ін..)

Ігри «Дерево пісень» або «Дерево творчості». Робота в парах. Діти отриму­ють конверти зі словами, з яких потрібно скласти назви пісень певного поета чи композитора. Коли учні склали назву пісні, вони називають її й отримують від учителя листочок дерева з назвою пісні, який самостійно прикріплюють до плаката з нама­льованим деревом або до макета дерева.

Ігри «Аукціон композиторів» або «Аукціон музичних термінів». Умови: вчитель пока­зує портрет композитора. Учні, щоб його «викупити», мають «робити ставки» – називати відомості з жит­тя, твори, характеризувати творчість, засоби виразності тощо. Хто назве більше – той переможець. Аналогіч­но проводиться гра «Аукці­он музичних термінів».

Гра «Біографічне лото»

На окремих картонних картках записують фрагменти біографій композиторів, відомих музикан­тів, тобто той фактичний матеріал, який діти мають засвоїти. На од­ній картці подано прізвище та ім’я композитора, на іншій – країна, де він народився і жив, далі – твори, написані композитором. Завдан­ня для дітей: вибрати із загальної кількості карток ті, які стосують­ся одного й того ж композитора, і скласти біографію. Спочатку шко­лярам допомагає вчитель, потім діти роблять це самі, змагаючись, хто швидше.

Використовуючи на уроках ігровий метод навчання, намагаюся дотримуватись таких основних вимог:

- ігрове завдання повинно за змістом збігатися з навчальним, тобто ігровою має бути лише форма його постановки;

- музичний зміст гри має бути посильним для кожної дитини, оскільки гра буде цікавою, коли в ній братимуть участь всі діти;

- підсумок гри має бути чітким, зрозумілим і справедливим.



Ефективною формою інтерактивного навчання на уроках музики є використання інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ), які забезпечують вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме: фантазії і художньої уяви; асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів, розуміння поняття ритму в природі і мистецтві. Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Найбільш зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point (програма для створення та демонстрації презентацій), особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. Презентація дозволяє вчителеві ілюструвати свою розповідь. Наприклад, при вивченні теми «Опера» можна використовувати відеофрагменти. Програма дозволяє не перенавантажувати зоровий простір, фіксуючи увагу учнів, крім того, використовуючи гіперпосилання, можна повернутися до будь-якого фрагменту уроку, витративши при цьому мінімальну кількість часу.

Програма Microsoft Power Point дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети композиторів, відеофрагменти, діаграми, музичні фрагменти. Презентації ефективно використовуються на різних етапах уроку, зорове сприйняття об'єктів учнями дозволяє швидше і глибше сприймати поданий матеріал.

Музичні редактори відкривають школярам можливості для експериментування з електронними звуками. Учень може створити композицію, задаючи систему виразних засобів музики, використовуючи програму музичного редактора «Note Worthy Composer» (Великобританія).

Енциклопедії. Такі CD-ROM-програми в основному створені як бази даних і призначені для індивідуальної роботи учня з комп'ютером. Наприклад, енциклопедія на CD «Класична музика». Вона ілюструє навчальний матеріал щодо творчості 63 композиторів і має в своєму арсеналі 320 музичних творів, багато з яких представлені на відео, у виконанні кращих музикантів світу. Матеріал енциклопедії можна використовувати на різних етапах вивчення тем: «Композитори різних країн світу», «Театр», «Музичні інструменти» та ін., які вивчаються не тільки на уроках музичного мистецтва, а й на уроках художньої культури.

Для навчального процесу особливий інтерес становлять ігрові музичні програми, дуже різноманітні за значенням, структурою і формою. Наприклад, програма з ігровими елементами «Cartoon Classics» (Класична музика з мультфільмів), яка пропонує учням за допомогою героїв мультфільмів і звучання музики, назвати мультфільм і автора музики. Це – «Вальс квітів» П.І. Чайковського, «Угорська рапсодія» Ф. Ліста, арія Фігаро В.А. Моцарта та ін. Такі програми допомагають активізувати увагу учнів, більше прослуховувати різної музики, орієнту-ватися в епохах, стилях; а ігровий елемент, який присутній у програмі, дозволяє зробити її цікавою та інтригуючою.

Отже, інформаційно-комп’ютерні технології, разом із правильно підібраними технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації і індивідуалізації навчання й виховання.

У сучасні уроки музичного мистецтва необхідно включати сукупність інтерактивних методів і засобів для реалізації змісту навчання. Особливо важливо для вчителя музики ґрунтовно оволодіти технологіями навчання, найраціональнішими способами навчання на основі принципів системності, що забезпечить ефективність реального навчального процесу. Адже в оптимально змодельованому навчальному середовищі створюється комфортний психологічний клімат, учні налаштовуються на активну й плідну індивідуальну, парну, групову форми роботи, забезпечується розвиток особистості учня, формування таких властивостей мислення, як самостійність, швидкість, гнучкість, вміння творчо мислити.

ВИСНОВКИ
Використання інтерактивних методів навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу,забезпечити розвиток особистості учня, формувати у учнів такі властивості як самостійність, швидкість, гнучкість, вміння критично мислити.

З досвіду роботи можу сказати, що високу ефективність на уроках музичного мистецтва показують такі інтерактивні форми та методи як: «мозковий штурм», відтворення «логічного ланцюжка», метод імітаційних моделей, метод проектів, метод творчих завдань, метод проблем, дискусійні методи, групові та ігрові форми роботи.

Ефективною формою інтерактивного навчання на уроках музики є використання інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ), які забезпечують вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме: фантазії і художньої уяви; асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів, розуміння поняття ритму в природі і мистецтві. Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи. Вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного вчителя.



CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бєлєнька Г. В. Інтерактивні прийоми викладання навчальної дисципліни у вищій школі / Г. В. Бєлєнька. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2001. – 118 с.

2. Василенко Е. Шляхи застосування комп’ютерних технологій на уроках музичного мистецтва / Е. Василенко // Мистецтво в школі. – 2010. – № 1. – С. 3– 5.

3. Горбенко Н. Музичні ігри на уроці музичного мистецтва / Н. Горбунко // Музичний керівник. – 2012. – № 12. – С. 11– 14.

4. Гризоглазова Т. Застосування мультимедійних технологій у проектній діяльності підлітків на уроках музичного мистецтва / Т. Гризоглазова // Мистецтво та освіта. – 2012. – № 4. – С. 25– 28.

5. Заровська Г. Уроки музики у світі інформаційних технологій / Г. Заровська // Мистецтво та освіта. – 2010. – № 1. – С. 26– 28.

6. Кравченко К. Використання інтерактивних методів навчання та організація ігрової діяльності на уроках музики / К. Кравченко // Шкільний світ. – 2011. – № 35. – С. 1–10.

7. Лопухіна Т. В. Технології навчання, виховання та розвитку дітей : навчально-методичний посібник / Т. В. Лопухіна, О. О. Стягунова. – Донецьк : Каштан, 2010. – 146 с.

8. Масол Л. Впровадження нових програм з мистецтва та художньої культури // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 3. – С. 27–29.

9. Пантюк О. Інтерактивні вправи на уроках музичного мистецтва / О. Пантюк // Мистецтво в школі. – 2010. – № 10. – С. 2– 6.

10. Поліщук Л. Використання інтерактивних технік для формування й розвитку емоційно-чуттєвої сфери учнів на уроках музичного мистецтва / Л. Поліщук // Мистецтво в школі. – 2010. – № 10. – С. 7–12.

11. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

12. Радчук Н. Групова робота на уроках музики / Н. Радчук // Мистецтво та освіта. – 2006. – № 3. – С. 24–27.

13. Щиголєва А. Застосування інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва / А. Щиголєва // Мистецтво в школі. – 2011. – № 9. – С. 4–7.