суботу, 14 січня 2017 р.

Водіння кози

«Водіння Кози»
(театральне дійство)
Мета: познайомити дітей (і громаду) з особливостями святкування вечора напередодні старого Нового року;                                                                               Сприяти формуванню творчої особистості; виховувати в учнів розуміння відроджувати народні традиції, любов до історичної спадщини українського народу.     






                          
                                                                                         Форма проведення: театралізоване дійство у відповідних костюмах.                     Актуальність: відродження традиційних новорічних обрядів українців.        «Старий Новий рік» зустрічають з козою, Маланкою, рядженими. Щедрівками та символічним засіванням. До 13 січня ходили колядники, а з вечора 13- щедрувальники. Звичай водити  Козу є складовою частиною  новорічних народних свят.                                                                                               На протязі довговікового існування він змінювався в деталях, набував своє­рідних рис на різних територіях України. Соціально-економічні умови життя народу також накладали свій відбиток на зміст і характер персонажів на­родної вистави. Цим пояснюється наявність численних варіантів «Кози». В більшості місцевостей України, де широко побутував цей звичай , Козу водили, починаючи від різдвяного вечора аж до «щедрої куті», тобто до вечора напередодні  Нового року.                                                                                  «Ко­за» — це   своєрідне   театральне   видовище.                                          Учасники заходу учні старших класів, які з задоволенням готувалися до цього дійства. Діти співали акапельно.

У культовому обряді наших предків важливе місце посідав Місяць. На честь народження Молодика у щедрий вечір «водять козу». Це народне драматизовано дійство у давнину виконувалося жерцями-волхвами, які водили священну тварину, що символізувала зодіакальне божество ─ прадавній тотем народу. Коза уособлювала молодий місяць (рогатий молодик ─ коза рогата). Під час дійства коза має «померти», але з цим скоро відбувається її «оживлення», що символізує народження нового місяця, початок нового року.





(Пісня «Ой чи є, чи нема пан господар дома?» )                                                                      1-й щедрувальник
  А чи вдома пан господар? 
 2-й щедрувальник
 Пустіть гостей до хати та благословіть щедрувати!
 Господиня
  Ласкаво просимо до нас!
 (заходять до хати).
Звіздар:      Вам вклоняюсь, вас шаную, вас віншую
 Щастям, здоров'ям, ще й віком довгим.
Від нині за рік та від року повік!
З Щедрим вечором, Святим вечором!
 Мир тобі, вкраїнська хато,
Хай вам буде в будень, в свята
І любов, і ласки втіха,
Хай минають вас всі лиха!
Пустіть до хати, будемо щедрувати
І щастя радості бажати!


Щедрувальник:
 Хочете вірте, хочете ні — уже на білому коні
Появився Новий рік — веселіший, як торік.
В українській вишиванці, заблищав, як промінь вранці.
Нехай віє, сіє, дує, хай здоров'я всім дарує!

(Діти співають українську щедрівку «За селом веселим»)

Хлопчик :  Прийшли щедрувати до вашої хати.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Тут живе господар - багатства володар.
Щедрий вечір, добрий вечір!
А його багатство - золотії руки.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Всі діти:     Щедрий вечір,
Добрий вечір,
Добрим людям
На здоров'я!
Колядник1                                                                                                                       Сійся, родися, жито, пшениця,
        Всяка пашниця!
        Щоб родило у землі,
        Щоби хліб був на столі!
       І на полі, і в стодолі
  Щоб добра було доволі!
  І не знали щоб розлуки
  Ваші діти, ваші внуки.
  Дай же, Боже, в добрий час,
  Щоб добро гостило в вас!
    Колядник2
  Зичу сили й гаразду,
Щоб прогнали ви біду!
Зичу урожаю в полі,
Статку в хаті і стодолі.
Не журби, але забави,
Не занепаду, а слави
Зичу щиро в цій годині
Цій українській родині!   
  Колядник3
Зичу вам на Новий рік,
Щоб щасливим був вам вік.
Щоби вам з роси й води
Пішли статки й гаразди!
Щоб вас Бог в опіці мав,
Кожну напасть відвертав.
Будьте щасні й ви, і діти,
Будьте гожі, мов ті квіти!


Звіздар: -А чи дозволить пан господар, «козу» водити?
Господар: -Дозволяю

 (Чується: «Ме-е!».  Заходить хлопець із «козою».)
Циган:
  Нуте, панове,
  Нуте, шановні!
  Ставайте в ряду ─
  Я «козу» веду!
(  «Коза» задирається до гостей. Колядники її смикають за ріжки, за хвоста.)

 Циган:
  Наша «коза» ─
  Вже стара дереза!
  З довгими віями ─
  Нещодавно з Києва…
  «Коза»
  Ногами стопчу, 
  Рогами сколю,
  Хвостом замету!
 
Дівчина      
    Ой ти «коза»,
    Стара дереза!
    Ухопила серпок
    Та й полем: скок-скок!
    Нажала снопок
    Та й змолотила,своїх діточок
    Та й накормила!
  Щедрувальник    
    Ой, не йди, коза,
    У темні ліса!
    Там стрільці-гінці
    Аж із Хортиці!
    А один стрілець  ─
    Козак-молодець
    Вцілив козі в вухо.
    Та й мекнула глухо…
    Тиць! ─ і упала, ще й хвіст задрала!
    («Коза» падає, вдає, що померла)
Всі: Оой, коза впала, нежива стала.
Циган: Рятуйте мою кізоньку, дам грошей жменю.
Щедрувальник:
    Були в Києві і Луцьку,
    Скрізь було по-людські.
    А як прийшли до вашої хати,
    Так коза стала здихати.
Циган: -Майже молода коза…!
(звертаючись до господарів)
     Щоб коза встала – дайте кусок сала,
     Кільце ковбаски, та бубликів в’язку.
    Дайте козі ячменю, а нам грошей повну жменю.
-         Що тепер робити?  Треба хіба що шкуру обдерти!
















Хлопець: Лікаря покличте! Лікаря! Хто тут лікар?
Медсестра: Я – медсестра! Хто тут хворий?
(Медсестра починає міряти пульс комусь, комусь прикладає руку до чола. Її ведуть до кози)
- Що ж робити?. (Починає оглядати козу). – Ой, а ця хвороба мені не відома.
( Медсестра заглядає Козі в рот, починає рахувати зуби, кричить їй у вуха.)
Попробую зробити їй масаж (бере качалку). Не помагає.
Ну що ж, попробую дати укола!
( Витягає величезного шприца і робить Козі укол. Коза починає кричати, встає і тікає).
Всі: Куди ж Коза побігла?
Аж тут заходить Василь, ведучи Козу на поводі – всі тішаться і вигукують: «Коза знайшлась!»
Всі: А ми всі разом вам побажаєм
       Миру і щастя у ріднім краї!
Щедрувальник1
    Нехай життя із кожним кроком
    Ваш дім наповнює скарбами!
    Хай сонце радо вас вітає,
    Кує зозуля літ багато,
    Здоров'я з пишним короваєм
    Приходить в будні і на свято!
Щедрувальник 2
    Нехай тепло людських сердуць
    Вам душу щиро зігріває,
    І переможних справ вінець
    Хай Вашу голову вінчає!
Циган: ( до Кози)
    Підійди ближче,поклонись нижче
    Дому і цій господині!
Щедрувальник 3
    Господарю і господині,
    Щоб сповна було у скрині,
    Щоб було що їсти й пити,
    Й мирно до ста літ дожити.
Новий рік:
    Хай забудуться біди й тривоги,
    Щастя поруч із вами іскриться,
    Буде вік Ваш і добрим, і довгим,
    І задумане все хай здісниться.
    Від вогнів новорічних ялинок
    Ваші очі, як зорі, засяють,
    Хай любов Вам, і віру, й надію
    В душу свято Різдвяне вселяє!
( Всі співають пісню «Старий рік минає).


Немає коментарів:

Дописати коментар