Позакласна робота

Сім нот магічного кохання. 14.12.2016 р.

Водіння кози. Театральне дійство

16 грудня. Веселі новорічні свята стали темою для позакласного заходу , підготовленого Старіченко В.М. та Бажан О.В. Вчителі презентували різноманітні звичаї та обряди народів світу. 

Мета заходу:познайомити дітей з тим, як відображаються в легендах і музиці 

народів світу свято Нового року; розвивати естетичні смаки, виховувати любов і повагу до культурних традицій народів світу.

На заході прозвучали легенди про Діда Мороза, Святого Миколая, діти прослухали виступ вокальної групи та всі разом виконували новорічні пісні.

Романсу світлі почуття (позакласний захід)

Мета заходу: дати поняття про український романс та історію його виникнення; виховувати слухацьку культуру, любов до музичної спадщини; популяризувати український романс.

Звучить романс «Берег любові» (відео) – слова Вадима Крищенка,                    музика Георгія Ткаченка.

Стрілися двоє, що долею схожі,

Може, десь тут, або, може, десь там…

Дивляться в очі, чи вірити можна

Теплій руці і привітним словам?

Берег любові в далекім тумані,

І допливеш, коли тільки у двох,

І допливеш, коли спільне бажання…

Берег любові і хвилі тривог.

Стрілися двоє в житейському морі,

Може, сьогодні, може, колись…

В серця питаються: йти далі поруч

Чи, постоявши, навік розійтись?

Стрілися двоє – так просто і звично,

Хочеться радісне слово сказать…

Чом же у тебе печаль на обличчі?

Чом на щоці в тебе тиха сльоза?

І ведучий:  У народі говорять, що не знайти такого зілля, щоб ним можна було втамувати кохання. Згадка про кохану людину бентежить серце і розум. Для кожного настає чарівна та неспокійна пора, коли палке почуття захоплює людину, позбавляючи сну. «І наснився сон дивний, нежданий… Приснився дівчині коханий». Тоді матері, хоч уже не чатують над колисками, проте теж не сплять, адже їх доньки виспівують вечорами.

(У виконанні ансамблю вчителів звучить народний романс «Ой у вишневому саду»)

ІІ ведучий:  У всі часи, у різних країнах існували ліричні пісні про кохання. Їх співали і прості селянські дівчата, і міські панночки, і їхні служниці. Звичайно ці пісні не могли бути однаковими для бідних і багатих, особливо у «галантному» XVII столітті. Аристократи того часу з презирством ставилися до простонародних пісень. Навіть саме слово «пісня» здавалося їм «плебейським». Саме тоді по всій Європі пісні любовного змісту і з чутливою мелодією, на відміну від простонародних, і стали називати красивим іспанським словом «романс».

І ведучий:  Назва «романс» прийшла до нас із Іспанії у XVI столітті, де її вживали для визначення сольної пісні з інструментальним супроводом, зазвичай гітарним.

Як тепло, як несподівано сказала про романс Ліна Костенко:

На голови, де наче солов’ї

Своє гніздо щодня звивають будні,

Упав романс, як він любив її

І говорив слова їй незабутні.

ІІ ведучий:  У XVIII столітті романс поширюється Україною. Деякі з ранніх пісень дійшли до наших днів. Наприклад , «Ой під вишнею, під черешнею», «Їхав козак за Дунай». Пісня – романс «Їхав козак за Дунай» має цікаву історію. Її автором вважають Семена Климовського,  який жив у першій половині XVIII століття. «Козак. Філософ. Поет», - так назвав свою працю, присвячену цій особистості, дослідник української народної творчості Григорій Нудьга. Виявляється, пісня «Їхав козак за Дунай» була відомою в Європі, її виконували німецькою, французькою, чеською,  польською, болгарською мовами.

І ведучий:  До Німеччини романс потрапив на початку XIX століття завдяки кріпакам – українцям, які прислуговували своїм панам у курортному містечку Баден – Бадені. Мелодія пісні сподобалася великому Л.Бетховену, який почув її,  ймовірно, у родині російського  посла у Відні Андрія Розумовського. 1816 року композитор опрацював романс для голосу у супроводі фортепіано та флейти, назвавши його «Козацькою піснею».

(Звучить пісня – романс «Їхав козак за Дунай» у виконанні вокального ансамблю)

ІІ ведучий: Коли поруч звучить романс, хочеться вірити, що любимо ми і люблять нас. Романс повертає нас на стежки щасливого, чи втраченого кохання, нагадуючи, що є такі цінності, якими не можна нехтувати. Романс – це завжди маленьке свято. Впродовж століть він зберігає мелодійну і тонку, інтимну чуттєвість.

І ведучий:  Ніч яка , Господи, місячна, зоряна

                    Видно, хоч голки збирай…

                   Вийди, коханная, працею зморена,

                   Хоч на хвилиночку в гай!

Цей український романс відомий усім. Але, мабуть не всі знають, що автор його – талановитий драматург, письменник, поет, основоположник українського  театру – Михайло Старицький. В житті Михайла Старицького трапилася така історія. Одного разу, коли Михайло був вродливим, струнким гімназистом, він пішов прогулятися до річки і там почув, як ніжно, сумовито і так дзвінко співає на березі дівчина. На дерев’яному помості побачив юну, тонкостанну з чорною тугою косою дівчину, що стояла босоніж в білій вишитій сорочці, чорній спідниці, викручувала мокру білизну і співала.  Це було кохання з першого погляду. Запросив її на вечорниці. Та вона відмовила, бо не мала черевиків, та й не гоже було наймичці гуляти з паничами. З великої любові до дівчини та нерозділеного кохання Михайло Старицький склав вірш і дав йому назву «Виклик». Вперше цей вірш був надрукований в журналі «Нива», коли поету виповнилося 25 років. А музику написав Микола Лисенко.

(Звучить у відеозапису пісня – романс «Ніч яка місячна»)

ІІ ведучий:  Романс – один з улюблених різновидів пісні, що віками зберігає мелодійність. Його не співають на площах і народних гуляннях. Він звучить у тісному домашньому колі, коли збираються близькі за духом і настроєм люди. У романсі також звучать: тема долі, що невблаганно розлучає закоханих, а також тема краси рідної природи, що зачаровує людину, впливає на її душевний стан.

(Виконується український народний романс «Місяць на небі»)

І ведучий: Було б несправедливим не згадати сучасні романси. Усе на землі від жінки: добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність, музика і поезія. І головна героїня романсу – жінка. Щаслива, нещаслива, кохана, зраджена. Наповнена радістю чекання.

(Звучить пісня – романс «Черемшина» у виконанні вокальної групи)

ІІ ведучий: Ще один образ романсу – це образ жінки – матері. Здається відтоді, як людина винайшла колесо, її охопила пристрасть до зміни мість. Мчимо підкорювати світ, а насправді – просто шукати місце під сонцем. І вже, коли знесилені крила, а перед очима – суцільна смуга, раптом згадуємо, що є на світі самі рідні села. Де взимку -  глибший сніг, а влітку – більше сонця. Де небо просторіше і довше бабине літо. І вишні рясніше цвітуть, і люди добріші. Де вмить минає втома і дихати легко, спокійно. Куди можна приїхати без попередження, бо тебе там завжди чекають. Той єдиний зелений прилисток. Частина твого серця. Твій дім.

(Звучить пісня – романс «Чорнобривці» у виконанні вокальної групи)

І ведучий:  «Через красу до людяності», - підкреслював відомий педагог Василь Сухомлинський. Ми сьогодні доторкнулися до краси в музиці і в почуттях. І хочеться вірити, що після цієї зустрічі ми станемо добрішими, розкриємо Зір Душі і відчуємо красу навколишнього світу і людей, які нас оточують.

Ми завершимо нашу зустріч із чарівним світом українського романсу чудовими рядками – закликом Ліни Костенко до сильної половини роду людського, що стосується всіх дівчат, жінок.

«О заспівайте дівчині романс!

Жінки втомились бути не прекрасними!»

(Звучить пісня – романс «Гуцулка Ксеня» у виконанні ансамблю вчителів).