Відкриті уроки

Мета уроку: Визначити важливу роль музики в байках; дати учням визначення поняття «квартет»; поглибити знання учнів про творчість Василя Барвінського; розвивати здатність виявляти та розуміти головну думку літературного твору про музику; виховувати інтерес до байки, камерної музики, критичне та самокритичне ставлення до виконання музики; належні моральні якості творчої особистості.
Музичний та літературний матеріал: І.Крилов – «Квартет» (байка) з трьома фрагментами «хаотичної» квартетної музики; байка Л.Глібова  «Музики» (слухання); В.Барвінський – «Квартет для 2-х скрипок, альта і віолончелі» (слухання); А.Житкевич – «Все це потрібно мені» (розучування).
Тип уроку: комбінований
Обладнання:   музичний інструмент; музичний центр; комп’ютер; ілюстрації, малюнки; портрети І. Крилова, Л. Глібова, Братів Грімм,            В. Барвінського/

Музичний матеріал: В. Барвінський "Квартет для 2-х скрипок, альта і віолончелі" (слухання), А. Житкевич "Все це потрібно мені" (розучування); грузинська народна мелодія, закарпатські народні мелодії.


Хід уроку
1. Організаційний момент уроку.
Всіх я рада тут вітати,
І у себе знов приймати!
Усмішки мої, як завжди для вас.
Для уроку музики знову настав час!
2. Актуалізація музичного досвіду учнів (опорних знань).
Запитання для учнів
- Яку роль відіграє музика в казках?
- Чи потрібно нам знайомитись із подібними казками?
- Які приклади народних казок про музику, музикантів ви підготували?
- До якої з відомих казок підійде ця музика?
- Які види музичних інструментів ви знаєте?
- Яку назву мають музичні інструменти?
     Допоможе вам у цьому маленький кросворд. Якщо ви правильно його розв’яжете і знайдете відгадки, то отримаєте назву ще одного музичного інструмента.
                            
1.    У лісі народилась, у майстерні робилась, а в руках заспівала. (Скрипка).
2.    Це дерево – не полінце,                                                                                      
          Шість дірочок має, весело співає. (Сопілка).
3.    Ну й велика оця скрипка –
               Не можна відвести очей.
               Звук низький, баритональний –
               Це і є -  … (віолончель).
4.    За лісом, за пралісом сірі воли ревуть. (Трембіта).
5.    
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
              Учитель.  Словами можна сказати багато, і все сказане нами сприймається дуже просто та зрозуміло. Тоді навіщо людям музика? Може вона зовсім не потрібна, а якщо потрібна – то яка? Для того щоб добре робить якусь справу, необхідні вміння та старанність.
А чи стосується це музики?
Ми з вами вже знайомі з музикою народних ансамблів. Сьогодні ви познайомитесь з іншою ансамблевою музикою та її своєрідним відображенням у літературі.
              Музиці присвячено чимало віршованих літературних творів. Так, музика, прекрасне мистецтво звуків оспівується у багатьох натхненних ліричних віршах. А ще їй присвячена значна частина байок, у яких висміюються різні вади людських характерів та стосунків.
              Усім відома байка відомого російського байкаря позаминулого століття Івана Крилова "Квартет".
Звернімося до словничка
1) Квартет – це музичний твір для чотирьох виконавців.
2) Квартет -  це група виконавців із чотирьох осіб.
4. Слухання байки І. Крилова "Квартет".
Раз Мавпі та Мишкові, Ослу, Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички, - ладу ж дарма шукать!
«Стій, братця, стій! – кричить їм Мавпа. –
Постривайте!
Хіба ж заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже буде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!»
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
«Стривайте ж, я знайшов секрет. –
Кричить Осел. – Усе в нас піде ладом,                     
Як поряд сядем».
Послухали Осла, поважно сіли в ряд;
А все – таки Квартет не йде на лад,
Ще гірше, ніж раніш,
Пішли між ними чвари і свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов’ю якраз там пролітать.
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
«Будь ласка, - мовили, -  тож наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать, і
І ноти, й інструменти зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!».
«Щоб буть музикою, потрібне тут уміння,
Та трохи тонших би ушей, -
Їм одмовляє Соловей. –
Тож, як сідати, - сварки марні,
Бо з вас музики незугарні».
                  Читання тексту байки слід ілюструвати трьома фрагментами "хаотичної" квартетної музики.
              Учитель. Аналогічну байку про музикантів-невдах написав український байкар Л. Глібов.
5. Слухання байки Л. Глібова "Музики".
… Роздобули баса, цимбали,
І скрипочка, і бубон є;
Прехорошенько посідали
Та як ушкварили – ой лишенько моє!
Запитання до учнів
- Якими зображені музиканти в байці?
- Скільки було виконавців?
- На яких інструментах вони намагалися грати?
- Чому героям байки так і не вдалося виразно виконати музику?
6. Слухання квартету для 2-х скрипок, альта і віолончелі композитора                  В.  Барвінського.
              Учитель. Як слід розуміти квартет у музиці?
Звернімося до словничка
              Квартет (від латин. quartus - четвертий) – ансамбль із чотирьох виконавців, може бути вокальним та інструментальним.
              Квартетом називають також музичний твір для чотирьох виконавців (співаків або музикантів), кожний з яких має самостійну партію.
              Найпоширеніший вид квартету – струнний.
7. Знайомство з квартетом композитора В. Барвінського.

              Учитель. Оскільки справжньої музики у квартету так і не вийшло, послухаємо дійсно красиву музику – «Квартет для двох скрипок, альта  і віолончелі» В.Барвінського.
Спочатку дещо дізнаємося про композитора. Василь Барвінський народився на Тернопільщині. Навчався у Львові та Празі (Чехія). 
Із двох струнних квартетів, створених Василем Барвінським, зберігся один. Автор назвав його "Молодіжним". Твір написаний на українські народні теми. Лише одну з чотирьох частин квартету, третю, написану раніше для своїх дітей, композитор побудував на власній мелодії.
У цьому творі звучать ті самі музичні інструменти, на яких так і не спромоглися зіграти «музики» з байки Івана Крилова. І ми з вами переконаємося, як майстерно та захопливо звучать інструменти струнного квартету в руках справжніх музикантів.
              Слухання квартету В. Барвінського.
Запитання до учнів
- Які ваші враження від музики квартету?
- Чи злагоджено звучить музика?
- Як вона вплинула на вас?
- Чи відчули ви у квартеті інтонації української народної музики?
8. Пригадайте вірші, байки, пісні або казки про музику.
              Прослухайте уривок з відомої німецької народної казки.
              - Як називається ця казка?
              "… І почали звірі між собою думати й гадати, як би так зробити, щоб звідтіля [з дому] розбійників прогнали; от і кінець кінцем знайшли вони спосіб. Вирішили, що осел повинен поставити передні ноги на віконце, а собака стрибнути до осла на спину; кіт забереться на собаку, а півень нехай злетить і сяде котові на голову. Так вони і зробили: за умовним знаком усі разом узялися за музику – осел кричав, собака гавкав, кіт нявкав, я півень, той заспівав і закукурікав. Потім удерлися вони через віконце в кімнату, так що навіть шибки задзеленчали.
              Почувши жахливий крик, розбійники посхоплювалися з-за столу і вирішили що до них з’явився якийсь привид, тому страшенно налякались і кинулись у ліс.
              … З того часу боялися розбійники в дім повертатись, а  чотирьом… музикантам там так сподобалося, що й виходити не захотілося.
(Брати Грімм)
Завдання та запитання учням
              - Про яких музикантів ідеться у цій казці?
              Демонстрація ілюстрацій.
              - Як "співали" разом осел, собака, кіт і півень?
              - Чи гарна "музика" в них вийшла?
              - Спробуйте зобразити цю сцену?
              - Пригадайте "Пісеньку друзів" із мультфільму "Бременські музиканти" та виконайте її.
              - Як ви думаєте, чи потрібно нам знайомитися з подібними байками, казками, музикою минулого? Якщо так, то чому?
              Для активізації мислення, актуалізації музичного досвіду учнів слід використовувати технологію "Мікрофон".
9. Розучування пісні "Все це потрібно мені" композитора А. Житкевича.
Розспівування класу.
                                    
- Розучування пісні.
Учитель. Сьогодні ми розучимо ще одну пісню Анатолія Житкевича. Цей композитор – щаслива людина, бо зрозумів, що йому насправді потрібно. Автор цієї пісні привертає увагу до найдорожчого для людини у світі. Слова цієї пісні акцентують увагу на найголовнішому, що оточує людину протягом життя, в тому числі й на тому, про що йшлося на попередніх уроках: слово, казка, мрія, пісня…  Тому ця пісня заслуговує на те, щоб якнайстаранніше розучити та виконати її.
Завдання та запитання учням
              - На чому наголошує пісня?
              - Що потрібно людині? (Усе, що оточує її впродовж життя: мова, казка, мрія, пісня.)
              - Зверніться до тексту та продовжте перелік ключових слів пісні.
              - Які почуття викликала у вас пісня?
Розучування пісні (1 куплету) з опорою на нотний запис по фразах.
Порівняйте її з піснею "Чарівний смичок". (Метод порівняння)
              - Чим вони відрізняються?
              - Що їх об’єднує? Що в них однакове?
10. Виконання норвезької народної пісні "Чарівний смичок" з рухами, супроводом.
              Виконання пісні поєднуємо з грою "Хормейстер". Під час виконання пісні класом один з учнів виступає в ролі диригента хору.
11. Підсумок уроку.
    Мелодійне багатство музики, красу, виразність і насиченість звучання можна донести до слухача лише за умов професійного та злагодженого виконання. Для того щоб добре робити якусь справу, потрібні вміння, старанність і злагода.
Запитання до учнів
              - Чи сподобався вам урок? Чим саме?
              -. Що стало результатом поєднання музики та слова?
              - Який новий жанр з’явився?
              - Як ви розумієте значення слова "квартет"?
              - Що необхідно для того, щоб ансамблеве виконання  було красивим і злагодженим?
              Оцінювання музично-творчої діяльності учнів.
12. Домашнє завдання.
              Слухати музику за власним вибором.

13. Вихід із класу під звучання музики.






Джаз як явище музичного мистецтва ХХ століття

Мета: - ознайомити учнів з історією джазової музики та найвідомішими її напрямами, представниками і творами; на прикладах творчої діяльності Л.Амстронга, гурту «Бітлз» та сучасних виконавців джазової музики  підкреслити важливу роль естрадної музики в сучасному житті людей; пояснити учням значення термінів «спірічуел», «блюз», «регтайм», «джаз», «імпровізація»; закріпити визначення поняття «легка (розважальна) музика», формувати вокально – хорові навички кантиленного співу, відчуття ритму; розвивати інтерес до джазової музики; виховувати естетичний смак учнів у царині легкої музики; прищеплювати зацікавленість до сучасного джазу в музиці, літературі, живописі та кіномистецтві.
Музичний матеріал: Л.Амстронг «Блюз західної околиці», М.Джексон «Молитва», Д.Херман «HelloDolli» - слухання; Дж. Гершвін «Колискова» - виконання.
Тип уроку: комбінований із застосуванням інноваційних методик, технологій та мультимедійної підтримки.
Обладнання: ілюстрації виконавців джазової музики, мультимедійна підтримка уроку (презентація), фортепіано, аудіо запис, нотний запис та текст пісень в підручнику.
Роздатковий матеріал: пам’ятки уроку для учнів, музичні інструменти.
ХІД УРОКУ.
І.Організаційний етап уроку.                                                                                                Вхід учнів до класу під звучання «Блюзу Західної околиці» Л.Амстронга.
ІІ. Актуалізація опорних знань чнів.                                                                          Учитель. На попередніх уроках ми розглядали й слухали музику різних епох і стилів, дізналися про «легку» та «серйозну» музику.                                                         – Які музичні жанри відносяться до «серйозної» музики, а які до «легкої», розважальної?                                                                                                                           - Чи впізнали ви стиль музики, під яку заходили до класу?                                          Саме вона й буде центром уваги нашого уроку. На сьогоднішньому уроці ми простежимо історію виникнення джазу, дізнаємося, як глибоко заховане його коріння, визначимо особливості джазу та його розвиток, а також вплив на музичну культуру ХХ ст.. Ми ознайомимося з іменами творців джазу, та провідними інструментами джазового оркестру.                                                               Ви будете працювати на робочому листку, де розміщені словничок, таблиця характеристики музичних творів, завдання «Перевір себе».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                   
Бесіда.  – Як ви гадаєте, для чого потрібно вивчати джазову музику? (Сучасна інтелігентна, освічена людина має знати не тільки культуру свого народу, але й культуру інших народів. Це сприяє спілкуванню, взаєморозумінню та дружбі між народами. Джаз – це цікава музика, що виникла майже 100 років тому, але вона не вмирає, а навпаки, розвивається).
«Музичний криголам». – Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «джаз»?
Д – динаміка, джерело, духовність, дует…
Ж – життя, жанр, жвавість, життєтворчість…
А – актуальність, артистизм, аншлаг, акцент, Африка, Америка…
З – захоплення, здивування, задоволення, запитання…
Учитель. Ось бачите, скільки асоціацій викликає слово, що складається лише із 4 літер! Пропоную віднайти їх у джазових творах, які ми сьогодні прослухаємо.
IV. Основна частина.
Що ж таке джаз? (вивішується запис слова «джаз» на дошці).                          Звернімося до словника.
Джаз (англ. Jazz – джаз, жвавість)  - стильовий напрям у професійній музиці, що виник на початку ХХ століття (на межі 1900 і 1910 років) у Новому Орлеані (США) внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної музики.
Виник джаз у середовищі безправного негритянського населення, яке колись насильно було вивезено з африканського континенту. Неймовірно тяжке життя цих людей відобразилося у музиці.                                                             Перегорнути сторінки розповіді про появу  джазу мені допоможуть учні, які отримали випереджальне домашнє завдання.
Учень. Проданих у рабство негрів змушували працювати на величезних плантаціях Півдня Америки, на будівництві дамб, портів, набережних; вони були слугами в заможних будинках тощо. У хвилини відпочинку негри збиралися разом і починали співати, ритмічно акомпануючи собі ударами палиць по всьому, що виявлялося під рукою, або просто плескаючи у долоні, адже пісня – це майже все, що залишилося у негрів – рабів, позбавлених матеріальної, фізичної, моральної свободи.
Учитель. Для джазу характерна ритмічність та колективна імпровізація (на дошку вивішуються слова «ритм», «імпровізація»).
Звернімося до словника.
«Імпровізація» (у перекладі з лат. – «неочікуваний, раптовий») -  створення музики без попередньої підготовки на момент її виконання.
Відомо, що негри вирізняються неперевершеним почуттям ритму, який важливий для виконання джазу. Зараз ми проведемо ритмічний експеримент і дізнаємося, яке почуття ритму у вас.
Ритмічна вправа №1.    Л.р.    І І    І І     ІІ 
                                            П.р.   ІІІ    ІІІ     ІІІ
Ритмічна вправа №2. Удосконалюємо завдання. Зберігаючи ритм ударів л.р. , подвоюємо кількість плесків. Важко. А ось мешканець Африки відтворить такий ритм з легкістю.
Вчитель. Дякую! Саме зараз варто згадати про першоджерело джазу – спірічуелси ( на дошці – «спірічуелс»).
Звернемося до словника.                                                                                              Спірічуелс (у перекладі з англійської «духовний») – жанр духовних співів чорних американців.
Учень 2.  Спірічуелси – це негритянські духовні пісні. Спочатку це була суто африканська музика, яку раби привезли зі своєї батьківщини. Але минали роки, десятиріччя, стиралися згадки про музику пращурів. Залишилися лише потяг до музики, почуття ритму, темперамент. На слух сприймалося те, що звучало навколо – це музика «білих людей», які співали здебільшого християнські релігійні пісні. Негри також почали їх співати, але співали по – особливому, сповнюючи їх своїм болем, надією на краще життя, хоча б на тому світі. Так і виникли негритянські духовні пісні спірічуелси.
Слухання узики.                                                                                                               
Учитель. Зараз я пропоную вам послухати негритянський спірічуелс «Молитва». Зверніть увагу на характер його музики, манеру виконання. Заплющіть очі та уявіть молитву – розмову з Богом знедолених людей, які перебувають далеко від своєї африканської батьківщини.                                     Махалія Джексон виконує «Молитву» із вразливою виразністю, благородством. Вражає тембр голосу співачки:незвичайно низький, густий.
Портрет М.Джексон. Звучить спірічуелс «Молитва».
Чи належить це1й твір до легкої музики? (Ні, адже в ньому поєднуються глибока скорбота і гордість не знищеної рабством людської гідності. Краса. Поетичність, багатство мелодії дають уявлення про незвичайну обдарованість темношкірої раси).
Перед тим, як перейти до розмови про друге джерело джазу, ямаю намір зупинитися на важливому засобі музичної виразності. Це друга складова – ритм.  Джаз завжди починається з ритму. У будь – якій джазовій п’єсі ми відчуваємо ритмічну пульсацію – це чітке відбивання текстів – так званийБІТ. Ритм утворюється ритм-групою.
Як ви гадаєте, які інструменти є в складі цієї групи? (Ударні, котрабас, гітара, рояль).                                                                                                                               
Відбивання такту БІТ – це та основа, на якій будуються складні ритмічні та мелодійні імпровізаційні узори інших інструментів. Ось послухайте!                Звучать музичні приклади БІТу.
Повернемося до другого джерела виникнення джазу, це – блюз.
Учень 3. Поряд із спірічуелсами розвивається жанр «ворк – сонг» - трудові пісні. Із спірічуелсу і «ворк-сонг» виник блюз. Але й це ще не джаз. Блюз – предтеча джазу. Це сольні пісні в супроводі губної гармошки, банджо або гітари. Сполучення двох слів «блу» і «девл» означає «меланхолія, нудьга». Тематика блюзів різноманітна: нещасне кохання, гірка неволя, важка праця. Проте в блюзах інколи звучить і гумор, скорбота поєднується з веселощами.
Учитель. Хто були виконавцями джазу?
Дюк Еллінгтон – негритянський музикант, творець джазу. Понад півстоліття він залишався уособленням джазу в його найвищих проявах.
Луї Амстронг – видатний джазмен – трубач із Нового Орлеану. Він створив джазовий оркестр, коли йому виповнилось лише 20 років.
Бессі Сміт – виконавиця джазу.
V.Слухання музики.
Учитель. Прослухайте «Блюз західної околиці». Цей твір прозвучить у виконанні джазового оркестру Л.Амстронга. Під час прослуховування зверніть увагу на своєрідність джазової манери виконання, на блискуче поєднання звучання труби у найвищому регістрі з низьким хриплуватим голосом Л.Амстронга.
Зміст твору такий: «Блюз наповнює мене з голови до п’ят, я сумую сьогодні, я сповнений похмурих передчуттів, коли я йду до західної околиці, де на мене чекає  так багато страждань…».                                                                                      Звучить «Блюз західної околиці».
Учитель. Третім джерелом джазу є регтайм – це форма міської танцювальної музики.                                                                                                       Звучить приклад регтайму.
-         Яка це музика? (Це легка музика).
Зараз ми ознайомимося з інструментами джазового оркестру.
Банджо – народний струнний щипковий інструмент афроамериканців. Він являє собою маленький барабанчик із довгим грифом і натягнутими струнами. Грають на банджо за допомогою плектра. В оркестрі застосовується для акомпанементу та ритмічного супроводу.
Саксофон – винайдений у 1841 році. Належить до дерев’яних духових інструментів, хоча виготовлений із срібла та особливого сплаву. Свою назву отримав від імені винахідника – бельгійського майстра  Адольфа Сакса. Повноправним членом симфонічного оркестру саксофон так і не став. Проте в ХХ ст.. на його вібруючий та виразний звук звернули увагу джазові музиканти, і відтоді саксофон став володарем джазу.                                                      Демонструється зображення музичних інструментів
Послухавши зразки джазової музики, визначимо характерні особливості джазу:
-         Імпровізаційний характер викладання мелодії;
-         Регулярна ритмічна пульсація;
-         Підвищена емоційність виконання;
-         Вільне дихання мелодії;
-         Неакадемічні (відходження від правил) способи видобування звуку та інтонування;
-         Мелодія, насичена синкопами, непередбаченими стрибками.
Робота у робочому листі.
У свою чергу джаз має різні стилі.
Диксиленд – найбільш ранній стиль джазу. Провідні інструменти – труба, кларнет, тромбон, банджо.
Свінг – складніший стиль, що виник у 1930 – ті роки на основі джазового аранжування. Для цього стилю створюються великі ансамблі з 15 – 20 музикантів, що називаються біг – бендами.
Бі – поп – цей стиль виник у 1940 – ві рр.., у ньому з’явилися насичені дисонансами теми, ускладнилися мелодика, ритміка, гармонія фразування.
Кул (прохолодний) – виник у 1950- ті рр. на противагу «гарячому нервовому бі – попу. Він поєднує віртуозну техніку з поліфонічними прийомами, м’яким звукоутворенням і спокійною виконавською манерою.
Ми з вами говорили про витоки, стилі джазу. Джаз поступово поширюється Європою., прийшов у Росію й до нас, в Україну. На початку 20 – 30 х років ХХ століття Петербург, Москва, Одеса захоплювалися закордонними джазовими танцями: шимі, кек – вок, чарльстон, тустеп. Перший дебют джазу в СРСР відбувся 1 жовтня 1922 року. Музиканти вчилися виконувати джазову музику так само, як діти - розмовляти.
Учень 4. Поміж імен видатних виконавців джазу – Олександр Цфасман, Леонід Теплицький, Григорій Лансберг, Олег Лунгстрем, і, звісно, керівник джазового ансамблю «Теа – джаз»  -  Леонід Утьосов.Яким має бути радянський джаз? Музиканти шукали нові форми, теми, шляхи, і згадали про пісню. Весела, життєрадісна пісня швидко вірвалася в джаз.                             
Перегляд фрагменту кінофільму «Веселі хлоп’ята».
У 50 – 60-ті роки ХХстоліття виникали нові джазові колективи  (біг – бенди Олега Лундстрема в Казані, Юрія Саульського в Москві).                                              
1970 – ті роки  - період створення джазових національних шкіл. Джаз стає професійним мистецтвом. Перший український джазовий оркестр під керівництвом Юлія Мейтуса з’явився в Харкові. Оркестр під керівництвом Дмитра Кролла озвучив кінофільм «Ми із джазу».                                                
Перегляд фрагменту із кінофільму «Ми із джазу» 
VI.Хоровий спів.
Логічним продовженням теми «Джаз» буде виконання пісня «Колискова» із опери «Поргі і Бесс» Дж.Гершвіна.
Розспівування класу: «Подорож» ступенями звукоряду.
Виконання пісні учнями. Розгляньте репродукції картин із циклу  «Джаз» французького художника Анрі Матіеса. Порівняйте образний зміст прослуханих творів з образами картин. Чи співзвучні вони?.
Учитель.  Сьогодні ми багато говорили про джаз. Скажіть, будь ласка, чи стали ви ближчими до джазу?  Чи зрозуміли ви, що таке джаз?.
Інтерактивна гра «Інтерв’ю».
Учитель. Добрий день! Ви з якого каналу?
Кореспондент. З телеканалу «Музика і світ». Ми хочемо взяти інтерв’ю у учнів.
Учитель. Будь ласка!
Кореспондент (звертаючись до учнів). Чи потрібен джаз сьогодні:
Учні. Так, тому що це музика, що має своє продовження в сучасній музиці. Це цікавий жанр музичного мистецтва.
Кореспондент. Чому джаз є актуальним сьогодні?
Учні. Тому що наше життя є імпровізацією на тему «Як вижити в нашрому сьогоденні й стати особистістю»..
Кореспондент. У чому краса цієї музики?
Учні. У чудових ритмах, оригінальності, надзвичайних інтонаціях і тембрах, інструментах.
Кореспондент. Що вас найбільше зацікавило, що сподобалось? Чого вас навчає джаз?
Учні. Бути разом, товаришувати, підтримувати одне одного й разом із тим не боятися демонструвати свої можливості: на що ти здатен. Джаз дозволяє виявити свою особистість.
Кореспондент. Яка це музика – джаз? Легка чи серйозна? Як ви вважаєте?
Відповіді учнів.
Кореспондент. Я дякую вам за змістовні відповіді. Дивіться на с на телеканалі «Музика і світ» . До зустрічі!.
Учитель. Чи досягли ми поставленої мети? Я вважаю, що так!
VII. Підсумок уроку.
Упродовж своєї історії джаз не був замкнутим музичним явищем. Унаслідок його взаємодії з модними танцювальними ритмами і фольклором виникли рок-н-рол, диско, реп, брей-данс, хеві-метал, самба та інші стилі й напрями естрадно – розважального мистецтва, що отримали сучасну назву –            поп-музика. Усі вони виникли завдяки джазу.
Учитель. Я вам дуже вдячна за співпрацю! Ви добре працювали! Я почула змістовні відповіді, тому хочу відмітити найактивніших учнів.
VIII. Домашнє завдання.                                                                                                            
Створити «дерево джазу», де  «коріння» - це витоки джазу, «стовбур» - власне джаз, «гілки» - його стилі, а «листя» й «цвіт» - це поп-музика та її напрями.

IX, Вихід із класу під  звучання «Блюзу західної околиці» Л.Амстронга.




Немає коментарів:

Дописати коментар